Бахмутка без течії: як росіяни перетворюють річку на ставок і забирають воду в Донеччини
Колись повноцінна річка, сьогодні – майже стояча водойма. Бахмутка на Донеччині стрімко міліє й ризикує перетворитися на ставок через дії російських військових. Для регіону, який уже роками живе в умовах водного дефіциту, це не лише екологічна, а й стратегічна загроза.
Про це пише Бахмут IN.UA.
Бахмутка завдовжки 88 кілометрів протікає через Бахмут і Сіверськ та впадає в Сіверський Донець. До повномасштабного вторгнення тут інвестували у відновлення річки: розчищали русло, укріплювали береги, створювали зони відпочинку. Проєкт із реконструкції прибережної зони розраховували до 2027 року, адже для посушливої Донеччини це був важливий водний ресурс для зрошення, рибництва та технічних потреб.
Після 2022 року моніторинг стану води фактично зупинився. Востаннє якість Бахмутки аналізували у 2021-му, тоді зафіксували лише незначне перевищення свинцю. Тепер же даних немає: доступ до річки обмежений, а супутникових знімків недостатньо, щоб оцінити екологічні зміни.
На тлі бойових дій російські військові засипають русло ґрунтом, створюючи тимчасові переправи. Такі насипи працюють як мінідамби: вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. На кадрах з окупованої території видно: Бахмутка подекуди перетворюється на тиху, майже нерухому смугу води.
Додаткову загрозу створює хаотичне «розмінування» — вибухи просто на місці, зокрема поблизу й у самій річці. Це провокує зсуви берегів, потрапляння великої кількості ґрунту в русло, а у період нересту фактично «стерилізує» водойму, знищуючи ікру та молодь риби. На фоні посухи та поширення карстових порожнин це підсилює ризик повного пересихання окремих ділянок.
Екологи наголошують: відновлення Бахмутки можливе лише після деокупації, повноцінного обстеження та розробки окремої програми порятунку. Йдеться про розчищення русла, укріплення берегів, відновлення течії та впровадження сучасних підходів до водопостачання, зокрема розділення питної та технічної води.
Зазначається, що якщо ж ситуацію і далі ігнорувати, Донеччина ризикує втратити ще одну водну артерію — у регіоні, де вода вже давно стала питанням виживання.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Зміцнення регіональної журналістики екологічних розслідувань та розширення видимості завдяки новим партнерствам», який реалізується ГО «Інститут успішного міста» (Рубрика) та ГО «Вікно Відновлення» за підтримки Journalismfund Europe
