Наук-кімната

Дайджест наук-поп новин: про затягування із сном, наш вигляд через мільйон років і подорожі на Марс

Висновки із трьох досліджень, опублікованих у західних медіа

1. Психологи з'ясували, чому ми не лягаємо спати, навіть коли хочемо

Для багатьох з нас відкладання походу у ліжко – дуже знайома проблема. Кілька років тому психологи навіть придумали назву для такої поведінки — прокрастинація у час сну.

Команда в Нідерландах, яка створила цей термін, стверджувала, що це наслідки недостатнього рівня самодисципліни. Ще одна група психологів нещодавно допустила, що хронотип – наше біологічне уподобання до сну в певний час доби – може бути кращим поясненням прокрастинації.

Фото: рopsi.com

Щоб з'ясувати, наскільки важливу роль має наш природний годинник, Джана Кухнель, психолог Ульмського університету в Німеччині, та її колеги попросили 108 людей заповнити анкети, щоб визначити їх хронотипи та загальну силу самоконтролю. Протягом одного робочого тижня, люди щоранку повідомляли, чи не відкладали вони час сну минулої ночі. Виявилося, що сови лише трохи більше зловживали цим, ніж жайворонки. Ця різниця була занадто слабкою, щоб бути доказом того, що сови фактично прокрастинують більше інших. Та Кухнель помітила, що ті, хто полюбляють лягати пізно, відкладають сон дуже нестабільно і після кількох вечорів прокрастинації просто "вирубуються".

Отже, вчені дійшли висновку, що саморегуляція та хронотип, ймовірно, беруть участь у небажанні йти у ліжко. "Ми не хотіли продемонструвати, що саморегуляція не відіграє певної ролі у відстроченні сну", – говорить Кухнель. "Але ми хотіли показати, що хронотип є фактором, який обов'язково слід враховувати".

Джерело: Popsi.com

2. Як виглядатимуть люди через мільйон років?

"Прогнозування на мільйони років – це чистої води спекуляція, але прогнозування найближчого майбутнього, звичайно, можливо з використанням біоінформатики та поєднанням того, що відомо про генетичні варіації, з моделями демографічних змін", – каже доктор Джейсон А. Ходжсон, викладач на тему "Великих змін в екосистемах та навколишньому середовищі".

Ходжсон прогнозує, що міська і сільська місцевість все більше розрізнятиметься в плані населення. "Усі міграції надходять з сільських районів у міста, тому ми отримуємо збільшення генетичної різноманітності в містах та зменшення в селах", – сказав він. "Те, що ви можете бачити, – це диференціація по областях, де люди живуть". У Британії, наприклад, сільські райони населені переважно тими людьми, що жили там впродовж багатьох поколінь, у той час як урбанізовані зони мають вищу концентрацію мігрантів.

Фото: BBCEarth

Деякі етнічні групи розмножуються швидше за інших. Наприклад, рівень населення Африки швидко зростає, тоді як у країнах, які населяють світлошкірі люди, нижчий рівень народжуваності. Ходжсон вважає, що з глобальної точки зору колір шкіри людей в майбутньому стане темнішим.

А як щодо космосу? Якщо люди все ж таки колонізують Марс, які зміни чекають на нас? Із нижчою гравітацією наші м'язи можуть змінити свою структуру. Можливо, ми будемо мати довші руки та ноги. У кліматі, подібному до Льодяного Періоду, чи можемо ми стати більш  волохатими, як наші предки Неандертальці?

Ми не знаємо, але, безумовно, генетичні зміни людства зростають. "У всьому світі щорічно з'являються приблизно по дві нові мутації на кожні 3,5 мільярдів базових пар людських геномів", – говорить Ходжсон. І це робить менш вірогідним те, що через мільйон років ми будемо виглядати так само, як зараз.

Джерело: BBCEarth

3. Перетворення води у кисень при нульовій гравітації може значно спростити подорожі на Марс

Космічні агентства та приватні компанії вже мають передові плани направлення людей на Марс у найближчі кілька років. Однак вижити в космосі протягом тривалих періодів часу досить непросто. Однією з головних перешкод до космічних польотів на великі відстані є транспортування достатньої кількості кисню, щоб астронавти могли дихати, та палива для живлення складної електроніки. Але зараз нове дослідження, опубліковане в Nature Communications, показує, що можна одержувати водень (для палива) і кисень (для підтримання життєвих функцій) тільки з води, використовуючи напівпровідниковий матеріал та сонячне світло (або зіркове), що робить тривалі космічні подорожі реальною можливістю.

Водень і кисень, вироблені у такий спосіб, також можуть бути використані, як паливо на космічному кораблі. Запуск ракети з водою буде набагато безпечніший, ніж його запуск з додатковим ракетним паливом та киснем на борту, що може бути вибухонебезпечним. Для цього є два варіанти. Один з них пов'язаний з електролізом, як ми робимо на Землі, використовуючи електроліти та сонячні батареї, щоб захопити сонячне світло і перетворити його у струм. Альтернативою є використання "фотокаталізаторів", які працюють шляхом поглинання світлих частинок-фотонів у напівпровідниковому матеріалі, що поміщають у воду.

Фото: рopsi.com

У новому дослідженні, вчені скинули повну експериментальну установку для фотокаталізу зі 120-метрової вежі, створюючи середовище, подібне до мікрогравітації. Дослідникам вдалося показати, що при подібних умовах дійсно можна розділити воду. Однак, як тільки молекули H2O розподіляються для утворення газу, з'являються бульбашки. Дуже важливо позбутися бульбашок з матеріалу каталізатора, коли він формується, оскільки вони лише гальмують процес створення газу.

На Землі під впливом гравітації "газові утворення" зазвичай автоматично спливають до поверхні. Проте при нульовій силі газові міхури не плаватимуть на поверхні і не зможуть відокремитися від суміші, а весь газ залишиться та створить піну. Це значно знижує ефективність процесу шляхом блокування каталізаторів або електродів. Інженерні рішення навколо цієї проблеми стануть ключем до успішної реалізації технології в космосі. Однією з можливостей вважають використання центробіжної сили від обертання космічного корабля навколо своєї осі, щоб створити штучну гравітацію та відділити бульбашки від рідини.

Незважаючи на всі перешкоди, що стоять перед нами, це відкриття наблизило нас ще на крок до довгих космічних польотів.

Джерело: Popsi.com

Свіжі дописи

  • eРубрика

Чи потрібно обмежувати доступ підлітків до соцмереж: рішення закордону та думки психологинь

Дедалі більше країн стають на шлях обмежень доступу дітей певного віку до соціальних мереж. В… Читати більше

Thursday March 5th, 2026
  • Кейси

“Найпростіше, найдешевше, найсталіше”: як громада може економити мільйони завдяки енергії сонця

Зима закінчилася, але проблеми з енергосистемою залишатимуться з українцями ще довго. Один зі способів покращити… Читати більше

Wednesday March 4th, 2026
  • Екорубрика

Мала громада — великі рішення: досвід з розбудови енергетичної стійкості

Для прифронтових громад енергія давно перестала бути лише про економію — це вже більше про… Читати більше

Tuesday March 3rd, 2026
  • Кейси

Собаки емоційної підтримки: як у Житомирі працює чудова п’ятірка чотирилапих під орудою трьох кінологинь

Житомирська група “Собака допомагає жити” (Dog Helps to live) проводить сеанси психоемоційної підтримки для військових… Читати більше

Tuesday March 3rd, 2026
  • Що відбувається

“Слова мають значення”: українська культурологиня про звʼязок культури і безпеки, національну ідентичність та війну

“Рубрика” поспілкувалась із Наталією Кривдою, культурологинею, професоркою університету імені Тараса Шевченка та головою Наглядової ради… Читати більше

Friday February 27th, 2026
  • Що відбувається

Позначені війною. Дайджест журналістики рішень від “Рубрики” у лютому

Корисна журналістика рішень лютого. Лютий для українців за минуле десятиліття набув ще лютішого значення. Днями… Читати більше

Friday February 27th, 2026

Цей сайт використовує Cookies.