До чого призвела спровокована російським ударом аварія на Карачунівському водосховищі, що нам треба врахувати на майбутнє та яких помилок повторювати не варто?
У вересні росія цинічно вдарила по дамбі Карачунівського водосховища в Кривому Розі. Це спричинило затоплення більше, ніж сотні будинків. Українським службам довелося оперативно долати наслідки аварії, щоб запобігти гіршим ситуаціям та ще більшим втратам води. Пізніше вода в річці Інгулець почервоніла. Це неабияк збентежило містян.
Але це були лише зовнішні наслідки. По-перше, якийсь час після удару частина містян, вода в оселі яких постачається з водосховища, не мали доступу до цього ресурсу. А це — половина міста.
По-друге, критичне підняття рівня води призвело до того, що були затоплені території осель, що знаходяться нижче за течією Інгульця — разом із підвалами, погребами та вигрібними ямами, що значно погіршує епідеміологічну ситуацію в місті. Чи можна було використовувати воду з річки та з колодязів, було невідомо.
По-третє, затоплюючи береги та подвір'я, вода зносила гілки, дерева та побутове сміття. В окремих місцях вони утворили цілі острови. Тепер річище необхідно прочищати, що вже почали робити, судячи з повідомлень у соцмережах. Такі "сміттєві" острови призупиняють або перекривають течію річки, що теж негативно впливає на неї.
Після аварії команда громадської організації "Досить труїти Кривий Ріг" відібрала проби води та провела екологічний аналіз. Це найкращий спосіб визначити, чи безпечно використовувати воду з річки та чи залишаться безпечними ґрунтові води в регіоні.
Скриншот з відеоматеріалу ГО "Досить труїти Кривий Ріг"
Аналізи показали, що в цілому підстав для паніки немає. Вода в усіх пробах за класифікацією належить до II та III категорії: доброї та посередньої. Всього існує сім категорій, небезпечними вважаються води, що належать до категорій, починаючи з 5-ї.
Скриншот з відеоматеріалу ГО "Досить труїти Кривий Ріг"
Отже, воду в Інгульці можна назвати відносно безпечною. При цьому деякі показники підвищені, хоча й знаходяться в межах норм. Збентежило екологів інше: така аварія викрила інші екологічні проблеми міста.
Зокрема, деяке підвищення вмісту фосфатів та нітритів у воді — вони були виявлені в пробах, які належать до III категорії, — може бути спричинене через заливання інженерних мереж та вигрібних ям на подвір'ях. Фосфати, наприклад, можуть призводити до надмірного розмноження синьо-зелених водоростей або, як кажуть у народі, цвітіння води. А це в перспективі зменшує кількість розчиненого кисню у воді та негативно впливає на річкових мешканців.
Проте цього разу аналізи показали: сатурація в усіх пробах була вище, ніж 90%. Це означає, що кисневого голоду серед риби та річкової рослинності не буде. А отже саме через почервоніння води річкові мешканці не загинуть. Не виявлено в воді й важких металів, а те, що найбільше збентежило людей, червоний колір річки — це вочевидь часточки суглинку та гематиту, які осядуть на дно. Наразі колір річки вже повернувся до звичного.
Але остаточно заспокоюватись не варто. Керівниця громадської організації "Досить труїти Кривий Ріг" у розмові з "Рубрикою" зазначила: аналіз за санітарно-епідеміологічними показниками не проводився, тож повністю оцінити безпеку та якість води громадська організація не може.
Скриншот з відеоматеріалу ГО "Досить труїти Кривий Ріг"
Біда сталась не лише через почервоніння річки та затоплення. Вивільнена з водосховища вода несла купу сміття з прибережних зон, яке накидалося там роками. Також течія змивала нерозчищені зарості очерету в купи, що значно ускладнює протік води.
👉🏻 Тож в організації наголошують: очерет необхідно періодично частково видаляти в річках, які зазнають антропогенного впливу. Загалом — прочистка річищ річок необхідна, і цим має займатись місцева влада.
Скриншот з відеоматеріалу ГО "Досить труїти Кривий Ріг"
Розлив річки після вибуху дамби продемонстрував ще одну проблему – недотримання водоохоронних зон навколо водойм. Для Інгульця вона становить 50 м. Тут не можна будувати та розміщувати інші об'єкти. І якщо певна кількість будинків зводилися біля Інгульця задовго до прийняття цих норм, то в інших місцях забудовники просто нехтували ними: в охоронних зонах водойм ведеться будівництво, а іноді розташовуються навіть виробничі потужності.
👉🏻 Отже, маємо зробити висновок: норми будівництва навколо водойм існують не випадково: від їх дотримання залежить безпека якості води для населення. Тож потрібно обов'язково врахувати будівельне законодавство у процесі післявоєнного відновлення та не повторювати старих помилок.
Дедалі більше країн стають на шлях обмежень доступу дітей певного віку до соціальних мереж. В… Читати більше
Зима закінчилася, але проблеми з енергосистемою залишатимуться з українцями ще довго. Один зі способів покращити… Читати більше
Для прифронтових громад енергія давно перестала бути лише про економію — це вже більше про… Читати більше
Житомирська група “Собака допомагає жити” (Dog Helps to live) проводить сеанси психоемоційної підтримки для військових… Читати більше
“Рубрика” поспілкувалась із Наталією Кривдою, культурологинею, професоркою університету імені Тараса Шевченка та головою Наглядової ради… Читати більше
Корисна журналістика рішень лютого. Лютий для українців за минуле десятиліття набув ще лютішого значення. Днями… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.