Цій темі було присвячено окремий блок на INSCIENCE Conference — найбільшій науково-популярній та deep tech конференції в Україні, що відбулася 11–12 жовтня у Києві. Цьогоріч організатори приділили особливу увагу освітянам, які викладають STEM-дисципліни в умовах повномасштабної війни.
Конференція стала простором для професійного розвитку, обміну досвідом, відновлення енергії та натхнення. Завдяки підтримці благодійного фонду Nova Ukraine 180 учителів отримали безоплатні квитки та долучилися до лекцій, дискусій і воркшопів.
Однією з ключових подій стала панельна дискусія "STEM-освіта у школах: успіхи та нові цілі під час повномасштабного вторгнення", у якій взяли участь:
- Євген Кудрявець, перший заступник Міністра освіти і науки України;
- Ілля Філіпов, CEO та співзасновник EdEra;
- Поліна Ліміна, керівниця STEAM-програми Science Kids від ГО INSCIENCE.
Модератором виступив Руслан Циганков, учитель фізики та інформатики київського ліцею №176.
Як велика війна змінила розвиток STEM у школах?
Після початку повномасштабної війни STEM-освіта в Україні набула нового змісту. Це наша можливість боротися з викликами сьогодення: розвивати країну технологічно, навчати нове покоління критично мислити, знаходити рішення та адаптуватися до змін. Сьогодні країна відчуває гостру потребу у фахівцях — інженерах/ках, програмістах/ках, науковцях/ицях. Тому школа має навчити дітей не боятися складних завдань і заохотити їх бачити своє майбутнє у STEM.
Перший заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець зазначив, що розвиток STEM — це насамперед створення умов для практичного навчання: "Ми можемо багато говорити про наповнення уроків та підготовку вчителів, але у підсумку завжди запитаємо: чи є місце, де можна це зробити, чи є відповідні лабораторії та обладнання? Тому зараз ми працюємо над розвитком STEM на рівні зміни змісту й оновлення матеріальної бази".
На фото (з ліва на право) — Поліна Ліміна, керівниця STEAM-програми Science Kids від ГО INSCIENCE; Ілля Філіпов, CEO та співзасновник EdEra; Євген Кудрявець, перший заступник Міністра освіти і науки України. Фотограф: Єгор Погребняк
Одним із ключових кроків стало впровадження нової політики МОН "Освіта для життя", яка оновлює концепції шкільних освітніх галузей так, щоб вони давали практичні знання, які знадобляться учням у реальному житті. У вересні запустили освітню платформу, де буде повний інструментарій для допомоги в роботі вчителя. Також готується запуск старшої профільної школи, оновлюються кабінети фізики, хімії та біології. Лише цього року на оснащення шкільних лабораторій було спрямовано близько пів мільярда гривень з держбюджету.
Паралельно міністерство посилює підтримку позашкільних активностей — олімпіад, конкурсів, міжнародних ініціатив. Цього року школярі вперше могли самостійно реєструватися на олімпіади, без тиску з боку вчителів чи адміністрації. Результат виявився несподівано оптимістичним:
"Минулого року в Києві документально було близько 20 тисяч дітей на шкільному етапі олімпіад. Цього року — вже близько 80 тисяч на районному. Діти самі хочуть розвиватися у STEM і бачать своє майбутнє в цьому", — додає Євген Кудрявець.
Водночас учасники дискусії відзначили й низку викликів. За даними PISA, 42% українських учнів не досягли базового рівня знань із математики. CEO EdEra Ілля Філіпов наголосив, що проблема полягає не лише у складності матеріалу, а й у підходах до викладання:
"Ми бачимо, що найважчі теми для учнів залишаються тими ж, що й десять років тому. Це означає, що потрібні не просто методички для вчителів, а якісні навчальні матеріали для учнів, які допомагають по-справжньому зрозуміти зміст".
На фото Ілля Філіпов, CEO та співзасновник EdEra. Фотограф: Єгор Погребняк
Ситуацію ускладнює і те, що, за даними UNICEF, понад 4,6 мільйона дітей в Україні мають обмежений доступ до освіти, з них близько двох мільйонів — через закриття шкіл. Це особливо впливає на STEM, де важливими є практичні експерименти й робота з обладнанням.
Яку підтримку наразі отримують вчителі STEM-дисциплін?
Одним із важливих чинників розвитку STEM-освіти в Україні є зміна підходів до підготовки вчителів. За словами Євгена Кудрявця, сьогодні підвищення кваліфікації вчителів відбувається у двох напрямах — формальному та неформальному.
Багато освітян самостійно шукають можливості для розвитку: проходять курси від громадських організацій, користуються міжнародними матеріалами, долучаються до навчальних програм. У цьому їх активно підтримують міжнародні партнери — як професійно, так і ментально.
"Цьогоріч ми в Science Kids почали працювати з учителями, допомагаючи їм отримувати знання та практичні навички для проведення STEM-уроків. Багато з них діляться, що їм часто бракує часу на саморозвиток через велику кількість роботи та бюрократії в школах", — розповідає Поліна Ліміна, керівниця лекторію Science Kids.
На фото (з ліва на право) — Руслан Циганков, учитель фізики та інформатики київського ліцею №176; Поліна Ліміна, керівниця STEAM-програми Science Kids від ГО INSCIENCE; Ілля Філіпов, CEO та співзасновник EdEra; Євген Кудрявець, перший заступник Міністра освіти і науки України. Фотограф: Єгор Погребняк
МОН поступово змінює підходи й до формального професійного розвитку.
"Тепер за кошти, які виділяє держава, вчителі зможуть самі обирати, де навчатися, формувати свою професійну траєкторію. Вони безоплатно зможуть проходити навчання не лише в Інституті післядипломної освіти, адже, якщо вони знайдуть якісний курс у приватного провайдера чи громадської організації, то зможуть оплатити його коштами з власного віртуального рахунку. З грудня стартує пілот цього оновленого механізму в межах політики «Гроші ходять за вчителем»", — пояснює Євген Кудрявець.
Окрім цього, вчителі STEM-дисциплін можуть долучатися до безоплатних освітніх програм у Музеї науки та Музеї математики, створених за підтримки держави.
Як наголошує Поліна Ліміна, навчання вчителів має стратегічне значення:
"Ми, як громадська організація, можемо вкласти ресурс у проєкт, що охопить сто дітей, або ж навчити сто вчителів, які потім передаватимуть знання сотням своїх учнів. Це вже інший масштаб і рівень впливу. Тому важливо, щоб можливості, які надає громадський сектор, узгоджувалися з тими опціями, які держава створює для підвищення кваліфікації вчителів".
Як змінюються запити дітей до вивчення STEM-предметів?
Під час повномасштабного вторгнення діти втратили багато можливостей для соціалізації та командної роботи. Тож важливо сформувати середовище, у якому учні вчаться не просто запам'ятовувати матеріал, а знаходять власні рішення, працюють у командах, презентують ідеї та вчаться мислити критично.
"Сучасні технології, зокрема поява штучного інтелекту й ChatGPT, стали каталізатором цих змін. Тепер учням недостатньо просто вивчити формули чи теорію — важливо розуміти, як застосовувати знання в житті. Саме тому в усьому світі освіта переходить до форматів активного навчання", — зазначає CEO EdEra Ілля Філіпов.
Ілля Філіпов також наголошує, що ефективне навчання — це вміння переносити знання з однієї сфери в іншу: "Наприклад, модель «хижака та здобичі» у соціології, що описується диференційним рівнянням, можна перенести на коливання поплавка на воді".
Важливо, щоби учні бачили практичний сенс у тому, що вивчають. Адже мета сучасної освіти — не виховати кількох геніїв, а дати якомога більшій кількості дітей шанс зрозуміти, що вони здатні впливати на світ через знання.
На фото (з ліва на право) — Роман Міщеряков, стендап комік та автор YouTube-каналу "Точка Збору"; Руслан Циганков, учитель фізики та інформатики київського ліцею №176. Фотограф: Єгор Погребняк
Що дає STEM-освіта дітям під час великої війни?
STEM-освіта — це не лише про знання та майбутні кар'єрні можливості. Вона позитивно впливає на ментальне здоров'я дітей. Зазвичай про це говорять менше, адже на перший план виходить практичний ефект STEM-освіти — підготовка фахівців, які зможуть зміцнити обороноздатність країни та розвиватимуть Україну технологічно. Але коли діти дізнаються більше про космос, про роботу мозку, про таємниці нашої планети й Всесвіту, це дарує їм сильну мотивацію до навчання і розвитку. Діти починають вірити у власні можливості й розуміють, що навіть у складні часи можуть змінювати світ навколо себе — впливати на довкілля, суспільство, життя інших людей.
"STEM — це також про медіаграмотність, — пояснює Поліна Ліміна. — Коли ми не розуміємо, як працюють технології, ми часто їх боїмося. Через це ухвалюємо рішення, керуючись страхами й фобіями. Але коли ми знаємо, як усе функціонує, починаємо мислити раціонально. Ми краще розуміємо, як працює наш мозок, як реагує організм на виклики, і це допомагає піклуватися про себе, про свій моральний стан".
Попри всі труднощі, вчителі шукають нові підходи, щоби навчання залишалося цікавим та інтерактивним, а учні дедалі більше захоплюються наукою та технологіями. Підтримка STEM-освіти сьогодні — це інвестиція у покоління, яке створюватиме сучасну, технологічну Україну.
INSCIENCE Conference проводить організація INSCIENCE за підтримки генеральних партнерів — благодійного фонду Nova Ukraine та Ukraine-Moldova American Enterprise Fund, партнерів Tokarev Foundation, SoftServe, Kiss My Apps.
Коментуючи підтримку Nova Ukraine, Ірина Білокінь, членкиня Ради директорів і керівниця напрямку культури й освіти в організації, зазначила: "Для Nova Ukraine підтримка STEM-освіти та популяризація науки — це безпосередній внесок у стійкість і майбутню спроможність України. Конференція INSCIENCE об'єднує навколо цих цінностей учнів і вчителів, які формують наукове майбутнє країни. Учителі — це справжні архітектори змін: вони створюють середовище, у якому розвиваються наукова допитливість, інженерне мислення та вміння критично оцінювати світ. INSCIENCE надає сучасні інструменти й підходи, щоб навчати нове покоління мислити, досліджувати й творити".
