Ілюстрація "Рубрики"
У чому проблема?
Довоєнна статистика нараховувала в Україні близько 65 тисяч незрячих людей, а за неофіційними даними — утричі більше. Щороку ця кількість зростає. На жаль, чимало людей втрачають зір в умовах війни — через поранення, контузії, стресові ураження.
Яке рішення?
"Ми не маємо права залишити їх наодинці з темрявою", — говорять у видавництві "Антологія". У вересні 2025 року видавництво розпочало другу хвилю літературних зустрічей у межах культурно-мистецького проєкту "Невидимі сторінки", організованого за підтримки Українського інституту книги.
Головна мета проєкту — популяризація читання шрифтом Брайля через літературні події, майстер-класи та спеціальні інструменти для читання.
"Це не просто про доступ до тексту — це про створення безбар'єрного культурного простору, де кожна людина, незалежно від нозологій, може відчути себе частиною літературної спільноти", — наголошують ініціатори.
Як це працює?
Зробити невидиме видимим
Банер ініціативи "Невидимі сторінки". Фото з архіву проєкту "Невидимі сторінки"
Видавництво "Антологія" вже має значний досвід втілення інклюзивних проєктів. Протягом понад десяти років тут створюють літературу та дидактичні матеріали шрифтом Брайля для людей з порушеннями зору. Водночас в "Антології" часто стикаються з хибною думкою, що Брайль у цифрову епоху — це щось застаріле.
"Ми переконані, що шрифт Брайля залишається актуальним і незамінним інструментом для незрячих читачів, і саме тому продовжуємо працювати над його популяризацією. Завдяки культурно-мистецькому проєкту «Невидимі сторінки», який підтримав Український інститут книги, ми вже другий рік поспіль маємо змогу демонструвати, що Брайль може існувати поруч із гаджетами, доповнюючи їх, а не замінюючи", — наголошують у видавництві.
Ініціатива "Невидимі сторінки" спрямована на популяризацію читання книг шрифтом Брайля. Водночас всі заходи ініціативи розраховані на широку аудиторію: від осіб з порушеннями зору до людей, які зацікавилися напрямом безбар'єрності.
Частина матеріалів проєкту. Фото з архіву проєкту "Невидимі сторінки"
Цілі проєкту:
- залучити незрячих та слабозорих читачів до активного літературного життя;
- надати практичні рекомендації для бібліотек, інклюзивно-ресурсних центрів, батьків, вчителів і волонтерів щодо навчання шрифтом Брайля.;
- підвищити обізнаність суспільства про важливість доступної літератури;
- показати, що література має об'єднувальну силу і здатна стирати бар'єри між людьми.
"Ми не просто презентуємо методичні матеріали чи читаємо літературні тексти відповідно до плану, ми наповнюємо кожну зустріч емоціями, досвідом учасників та закликаємо до культурної дії, зокрема читати та бути небайдужим до людей, які можуть потребувати підтримки в суспільстві", — акцентує комунікаційна менеджерка культурно-мистецького проєкту "Невидимі сторінки" Наталія Бовтрук.
А це точно працює?
Минулого року проєкт охопив Київ, Чернівці, Львів та Одесу. Загалом у заходах ініціативи взяло участь більше 250 людей. Цьогоріч "Невидимі сторінки" продовжують свою подорож: у 2025 події заплановані на Вінниччині, Рівненщині, Івано-Франківщині та в столиці. У кожному місті та закладі команда проєкту запрошує учасників освітнього процесу, реабілітантів у центрах, а також усіх охочих.
Але перед кожною зустріччю команда ініціативи завжди дізнається максимум інформації про майбутніх учасників від сторони, що їх приймає, — і вже потім адаптує літературний твір та формат заходу, — розповідає Наталія Бовтрук.
Цього року першу зустріч у межах "Невидимих сторінок" провели у КЗ "Самгородоцька спеціальна школа" в селі Самгородок, що на Вінниччині. Учні 5–8 класів, їхні батьки, опікуни та вчителі взяли участь в інтерактивній пригоді за мотивами повісті Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки".
"Невидимі сторінки" в КЗ "Самгородоцька спеціальна школа". Фото з архіву проєкту, вересень 2025 р.
Вони слухали уривки, говорили про автора, розгадували вікторину, "розглядали" малюнки шрифтом Брайля та порівнювали книги, надруковані плоскодруком і шрифтом Брайля.
"Діти із задоволенням ділилися власними пригодами, уявляли себе друзями героїв твору, фантазували, як би Ява та Павлуша поводилися у їхній школі — і навіть намагалися зняти тікток. А головне — обіцяли, що тепер читатимуть більше", — ділиться Наталія Бовтрук.
Серед учасників були хлопчики Дмитро і Толя — повністю незрячі. Дмитро виявився справжнім книголюбом: він уже читав "Тореадорів з Васюківки", тож залюбки підказував сюжет, розповідав улюблені епізоди, ще більше зацікавлюючи і надихаючи інших учасників зустрічі.
Наступною зупинкою проєкту став Реабілітаційний центр "Поділля" у Вінниці. Тут учасниками були вже дорослі люди, зокрема ветерани, які втратили зір. Говорили про творчість Івана Багряного та його роман "Тигролови", головний герой якого давно став символом внутрішньої сили, прикладом того, що рухатися вперед можливо навіть у найтемніші часи.
І звісно, головний акцент був на особливостях шрифту Брайля — як письма, так і читання. Адже багато учасників зустрічі втратили зір нещодавно і ще вагалися, чи варто опановувати Брайль.
Питань до тифлопедагогині, учасниці проєкту та президентки Всеукраїнської громадської організації "Асоціація тифлопедагогів України" Тетяни Гребенюк, яка провела майстер-клас із "читання" рельєфних малюнків, а також надала практичні поради для швидшого опанування шрифту Брайля, було багато:
- Скільки часу потрібно, щоб вивчити шрифт Брайля?
- Чи можна навчитися онлайн?
- Одна буква — це одне заняття?
Тренерка з орієнтування і мобільності центру Юлія допомагає ветерану "побачити" рельєфний малюнок. Фото з архіву проєкту за 2025 рік
Наталія Бовтрук згадує, бійці, які втратили зір, попри порушення чутливості кінцівок, наполегливо намагалися "роздивитися" рельєфні малюнки. І це свідчило про внутрішню мотивацію, про бажання не здаватися, про пошук нового способу взаємодії зі світом.
Потрібність проєкту засвідчила і реакція фахівців закладу. Наприклад, офтальмологиня після зустрічі підійшла, подякувала і взяла матеріали, щоб використовувати їх у своїй роботі.
"Кожна зустріч — це хвилювання, — зізнаються у команді проєкту, — Але щойно ми переступаємо поріг закладу, стає спокійніше. Вкотре переконуємося у щирості, відкритості та доброті українців. Нас завжди зустрічають тепло".
Матеріали проєкту: література шрифтом Брайля, методички та роздаткові матеріали. Фото з архіву проєкту за 2025 рік
Учасники зустрічі у Вінниці з матеріалами проєкту "Невидимі сторінки". Фото з архіву проєкту за 2025 рік
Попереду в ініціативи "Невидимі сторінки" Вигодська спеціальна школа Івано-Франківської обласної ради та Клеванська спеціальна школа №1 Рівненської області. А також на проєкт чекають заклади у Києві. У кожному регіоні команда залишає не лише емоції, а й конкретні ресурси для продовження роботи — зокрема, літературу шрифтом Брайля, методички та роздаткові матеріали. У Вінниці, наприклад, школі та реабілітаційному центру передали твори Василя Барки, Тараса Шевченка, Джорджа Орвелла, Івана Багряного та Миколи Гоголя — щоб учасники мали змогу читати самостійно або в групах.
Через загрози з боку країни-агресора команда не оголошує точні дати проведення, але слідкувати за перебігом подій проєкту можна на сторінці видавництва "Антологія"у фейсбук.
"Це виклик, та ми адаптуємося: працюємо через партнерські заклади, бібліотеки, реабілітаційні центри, освітні установи. Мріємо охопити якомога більше громад, особливо ті, де є запит на інклюзивну літературу, реабілітацію, освітню підтримку", — говорить Наталія Бовтрук.
Ще більше корисних рішень!
"Це не лише про літературу, а про відновлення, гідність і нову точку опори"
Читацький клуб "Антологія": читання та обговорення роману Деніела Кіза "Квіти для Елджернона". Фото з архіву проєкту за 2024 рік
У жовтні 2024 року в межах проєкту "Невидимі сторінки" на базі Центральної спеціалізованої бібліотеки УТОС відкрився читацький клуб "Антології". Його учасники регулярно обговорюють знакові твори української класики.
Читацький клуб продовжує діяти, і в "Антології" планують розширювати і цей формат. Уже неодноразово проводили літературні зустрічі як в бібліотеці УТОС на Кловській у Києві, так і в Київському національному університеті будівництва та архітектури (КНУБА). За відгуками учасників, ці події стають важливими точками взаємодії — не лише для незрячих читачів, а й для студентів, викладачів, волонтерів. Зокрема, на одній із зустрічей був волонтер із США, спеціаліст з орієнтації та мобільності для людей із втратою зору Родрік.
Крім того, команда проєкту організовує заходи для представників бібліотек, інклюзивно-ресурсних центрів, спеціальних закладів освіти та інших установ, які зацікавлені у впровадженні програм і проєктів на шляху до безбар'єрності. Найближчий з них відбудеться 30 вересня о 14:00 — круглий стіл "Роль книг для дітей з порушеннями зору на шляху до безбар'єрності України", присвячений Міжнародному дню бібліотек. Взяти участь у події можна за посиланням.
В "Антології" прагнуть показати, що шрифт Брайля — це норма у бібліотеках, школах, культурних просторах, так само як і плоскодрукований шрифт. Щоб незрячі читачі були не "особливою категорією", а просто — читачами. Щоб кожна громада мала інструменти, знання і бажання підтримувати людей з порушенням зору.
"Ми хочемо, щоб у кожному місті, селі, реабілітаційному центрі, бібліотеці була можливість читати, навчатися, спілкуватися через Брайль. Щоб люди, які втратили зір, не втрачали доступ до культури, освіти, спільноти. Щоб вони знали: їх бачать, чують і чекають", — наголошують у видавництві.
Саме в цьому і є довготривала мета "Невидимих сторінок": змінити уявлення суспільства про доступність, зробити літературу по-справжньому безбар'єрною, а кожну людину — видимою у своїй унікальності.
