У Харківській, Одеській та Миколаївській областях втілюють проєкт інтегрованої підтримки вразливих родин. Сім'ям, яким війна додала складних викликів у й без того непросте життя, допомагають з документами, ресурсами, підтримують психологічно, юридично та соціально. Це допомагає не просто вижити, а й відновити віру в майбутнє.
У чому проблема?
Родини опиняються без стабільного доходу і житла
Самотня мама, яка одночасно виховує двох дітей і доглядає за хворою мамою. Батько, що залишився з дитиною, бо дружина зникла безвісти на окупованій території. Пенсіонери, які після втрати дітей знову стали "батьками" для онуків. Такі історії сьогодні — не виняток, а буденність для тисяч українських родин.
У цих сімей часто немає стабільного доходу, безпечного житла, а ще — елементарного відчуття, що вони не самі.
Яке рішення?
Допомогти тим, хто опинився на межі, відновити рівновагу
Саме для таких людей в Україні БФ "ДЕПОЛЬ УКРАЇНА" започаткував проєкт "Інтегрована підтримка вразливих сімей". Його мета: допомогти тим, хто опинився на межі, відновити рівновагу та віру в людство. Мати дах над головою, отримати психологічну, юридичну та матеріальну підтримку, і найголовніше — повернути відчуття власної гідності.
Проєкт спрямований на підтримку та супровід у вирішенні комплексу проблем та потреб вразливих родин. Його втілюють за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Уряд Канади), організації Розвиток і мир (Карітас Канади), CAFOD (Карітас Англії та Уельсу).
Як це працює?
Кожна людина заслуговує на другий шанс і краще майбутнє
Група благодійних організацій "Depaul" була заснована 1989 року у Великій Британії для допомоги бідним і потребуючим. На початку 2000-х організація почала розширюватися та відкривати відділення за кордоном, в тому числі в Україні.
В Україні БФ "Depaul Україна" працює з незахищеними верствами населення з 2007 року. Організація надає комплексну допомогу бездомним, тим, хто перебуває на межі бездомності або опинився у складних життєвих обставинах — від тимчасового житла та їжі до медичної, психологічної й юридичної допомоги.
Після початку повномасштабного вторгнення фонд швидко розширив свою діяльність, щоб допомогти людям, які втратили через війну дім, рідних, кошти та опору в житті, залишаючись при цьому відданими головній меті — покінчити з бездомністю. Наразі "ДЕПОЛЬ УКРАЇНА" активно працює в Харківський, Одеській, Миколаївській областях, в Києві та місті Снятині Івано-Франківської області.
"Ще у 2022 році, спілкуючись з переселенцями та людьми, які постраждали від війни, ми побачили, як руйнуються родини, як передусім страждають діти. Хтось пішов на фронт, хтось виїхав за кордон, хтось розлучився, не витримавши стресу та наслідків всього, що відбувається в країні. Таких історій було багато. Тоді й з'явилася ідея нового проєкту — підтримати родини, які опинилися у складних життєвих обставинах, переважно самотніх матерів і батьків, літніх людей, які доглядають за дітьми", — згадує Анна Скорик, директорка благодійної організації БФ "Деполь Україна".
Нині програма "Інтегрована підтримка вразливих сімей" впроваджується в трьох регіонах — Харківській, Одеській та Миколаївській областях, а її підопічними стали вже тисячі українців.
Індивідуальний підхід, захист та безпечний простір
На консультації з психологом. Фото з архіву ініціативи
Програма спрямована на підтримку кількох категорій населення:
- жінки та чоловіки, які одноосібно очолюють родини з дітьми;
- жінки та чоловіки, які одноосібно очолюють родини з літніми утриманцями;
- літні жінки / чоловіки, які одноосібно очолюють родини та доглядають за дітьми;
- літні пари, які доглядають за дітьми (пріоритет одноосібно очолюваним родинам).
"Наша мета — підтримати людей у момент кризи, допомогти їм відновитися після втрат, насильства чи евакуації та поступово повернути відчуття стабільності й контролю над власним життям", — кажуть у фонді.
Місія — не просто надати допомогу, а зміцнити стійкість родини, щоб вона могла знову самостійно долати труднощі.
Інтегрована підтримка — це не одна дія чи виплата, а комплексна система допомоги, у якій враховуються всі потреби родини:
- захист і безпека;
- прихисток для матері та дитини, які потрапили у складні життєві обставини;
- фінансова підтримка;
- юридична допомога;
- психологічна підтримка та стабілізація для дорослих і дітей.
"Ми дивимось на родину як на цілісну систему, де важливо зміцнити кожен елемент, аби життя поступово стабілізувалося", — пояснює Анна Скорик.
У проєкті "Інтегрована підтримка вразливих сімей" працюють соціальні працівники, фасилітатори, психологи, юристи, менеджери. Кожен відповідає за свій напрям, але всі діють навколо родини як єдина команда:
- психолог допомагає стабілізувати емоційний стан;
- фасилітатори проводять групові заняття з дітьми;
- юрист працює з документами;
- соціальний працівник шукає ресурси;
- менеджер координує всі етапи.
Кожна з родин, якими опікується фонд, отримує індивідуальний супровід. Спільно з людиною визначають її потреби, разом формують план підтримки, а далі крок за кроком втілюють його в життя. Соціальний працівник супроводжує родину не менше трьох місяців, а за потреби й довше. Він поруч у щоденних турботах, допомагає знайти рішення й поступово повернути відчуття опори та впевненості. Іноді життєвих викликів настільки багато, що фонд не завжди може допомогти самостійно, тому співпрацює з іншими організаціями, які покривають ті потреби, які не може закрити команда проєкту.
Директорка фонду розповідає, найпомітніше — це бідність, житлові проблеми, хвороби, самотність. Менш видиме — емоційне виснаження, страхи, почуття провини, невпевненість у собі, особливо у матерів, які залишилися самі з дітьми. Багато хто соромиться звертатися, вважаючи, що "є ті, кому ще гірше".
"Саме тут важливо показати: просити про допомогу — це прояв сили, а не слабкості", — говорить Анна Скорик.
Директорка БФ "Деполь Україна" Анна Скорик разом з дітьми-учасниками проєкту. Фото з архіву ініціативи
За її словами, найкраще це передати через довіру та просте людське спілкування: "Ми не приходимо з перевіркою чи оцінкою — ми слухаємо. Іноді достатньо сказати: «Ви не самі, ви заслуговуєте на підтримку», — і це вже знімає напругу. Головне, щоб кожен відчув повагу".
Завдяки роботі проєкту родини:
- відновлюють документи;
- повертають доступ до виплат та отримують матеріальну підтримку на медичні потреби;
- знаходять безпечне житло, а в зимовий період допомогу теплим одягом, паливом та обігрівачами;
- проходять терапію після травми, а це — індивідуальні консультації, групові заняття, та дитячі (арттерапія, ігротерапія, підготовка до школи) та підліткові програми (наприклад, сесії з фінансової грамотності).
У групах підтримки за принципом «рівний-рівному» люди можуть поділитися досвідом, страхами, знайти нових друзів і відчути, що вони не самі. За словами психологів програми, таке спілкування часто має більший терапевтичний ефект, ніж офіційна консультація. А головне — люди знову починають вірити у власні сили.
"Часто ми бачимо, як через кілька місяців люди вже самі стають тими, хто допомагає. Багато родин починають самі волонтерити чи ініціювати проєкти, що допомагають іншим", — зазначає Анна Скорик.
А це точно працює?
Складні виклики і непохитне бажання жити далі
Спільний захід для батьків та дітей в Одесі. Фото з архіву ініціативи
Станом на осінь 2025 програма охопила вже більше 6250 осіб. На Харківщині, де життя щодня проходить під звуки тривог і обстрілів, багато родин переселенців намагаються заново вибудувати побут після втрати дому. Люди звертаються по допомогу через втрату житла, вигорання, страхи дітей, відсутність роботи чи просто відчуття безсилля.
В Одесі, що прийняла тисячі переселенців, основний виклик — інтеграція ВПО у місцеву громаду. Тут важливо повернути людям відчуття спільності, відновити соціальні зв'язки та подбати про дітей. За словами директорки фонду, для багатьох одеський центр став тимчасовим, але справжнім домом — місцем, де можна відчути стабільність.
Заняття з дітьми в Миколаєві. Фото з архіву ініціативи
Миколаївщина, яка суттєво постраждала від обстрілів і проблем з інфраструктурою, прийняла сотні сімей із Херсонщини. Тут робота команди зосереджена на довірі та емоційній підтримці: люди часто виснажені й зневірені, тому будь-яка увага і підтримка мають величезне значення.
У кожному з цих регіонів різні умови, але спільне одне — люди, які попри все прагнуть жити далі, відновлювати сили і дбати про своїх дітей. І "ДЕПОЛЬ Україна" допомагає їм знаходити для цього ресурси — щоби хоч трохи видихнути й знову почати планувати життя.
Майстер-клас для мам. Фото з архіву проєкту
Родини, які беруть участь у проєкті, дуже різні. Це мами з дітьми, бабусі, які виховують онуків, літні люди, що залишилися без підтримки. Вони часто сильні, відповідальні, але виснажені. І коли поруч з'являється хтось, хто не просто "допомагає", а щиро вірить у них, відбувається зміна.
"Коли ми говоримо про вплив проєкту, найкраще про нього розповідають не цифри, а людські історії — щирі, непрості, але сповнені гідності, сили й віри. Багато з цих історій залишають особливий слід — бо за ними стоїть глибока стійкість, взаємна любов і непохитне бажання жити далі, попри все", — ділиться Анна Скорик.
Майстер-клас для дітей у Харкові. Фото з архіву ініціативи
Родина Єлизавети (імʼя змінено) проживає на околиці Харкова. Вона має двох синів, 17 і 19 років, та літніх батьків.
"Жінка — сильна та стійка людина, яка вже понад чотири роки бореться з онкологічним захворюванням, — розповідає історію харківʼянки Анна Скорик, — Її обидва сини мають інвалідність з дитинства — вони із суттєвими порушеннями рухових функцій та затримкою психоемоційного розвитку. За ними необхідний постійний догляд".
Анна продовжує: "Батько жінки також є людиною з інвалідністю, повністю лежачим. Мати, незважаючи на пенсійний вік, продовжує працювати, аби забезпечити бодай мінімальні потреби родини. Фактично, саме бабуся є єдиною особою у домогосподарстві, що працює".
Під час війни родина опинилася буквально на краю прірви — без стабільних доходів і без можливості покращити свої умови самостійно.
Команда проєкту надала родині комплексну допомогу. Вона привезла продуктові набори та засоби гігієни, зокрема памперси для дорослих. Передала розкладачку для батька, який через хворобу не може вставати і змушений був лежати на старому, зіпсованому дивані. Родина також отримала фінансову підтримку. А ще фонд допомагає родині з оформленням опіки для молодшого сина, який невдовзі стане повнолітнім.
Інший приклад: родина, де чоловік виховує сам восьмирічного сина, а крім того опікується літнім батьком, який уже рік має інвалідність і пересувається лише за допомогою ходунків або милиць. Матір хлопчика залишила сім'ю ще в перші роки його життя, її місце перебування наразі невідоме.
У 2022 році, після початку повномасштабної війни, батько вирішив стати на захист України. На час його служби догляд за дитиною взяв на себе дідусь, який тоді вже хворів, але ще працював на заводі. На фронті чоловік зазнав важкого поранення, унаслідок якого втратив зір. Після демобілізації він повернувся додому вже у статусі людини з інвалідністю. Саме в цей період і у його батька почала стрімко прогресувати хвороба.
Для отримання соціальних виплат команда проєкту допомогла оформити всі необхідні документи. Психолог попрацював із батьком і дитиною — підтримав їх і допоміг прийняти нову реальність. А ще підказали, куди можна звернутися по допомогу людям із вадами зору, і допомогли налагодити з ними контакт.
"Попри всі труднощі, ці сім'ї зберігають взаємну підтримку, турботу і гідність. Для нас важливо не лише забезпечити їх найнеобхіднішим, але й показати, що вони не залишилися наодинці зі своїми викликами", — коментує директорка фонду.
Відгук, який людина написала на зворотному боці малюнка — жесту подяки фахівцям проєкту. Фото з архіву ініціативи
У фонді діляться, багато дітей малюють для фахівців проєкту листівки — із сонцем, домом і написом "дякую". А батьки кажуть: "Я вперше за довгий час відчуваю, що у мене є майбутнє".
Але навіть більше за слова говорять теплі знаки уваги від підопічних проєкту: у багатьох кабінетах фахівців стоять квіти, які приносять родини на знак вдячності за підтримку.
"Коли бачиш, як зневірена мама починає усміхатися, як дитина перестає боятися звуків сирени, як літня жінка вперше за довгий час каже: «Дякую, я впораюся» — це найбільша нагорода. Ми бачимо реальні історії змін, і це додає сил і всім нам", — підсумовує Анна Скорик.
Матеріал створено ГО "Інститут успішного міста" за підтримки Фонду "Аскольд і Дір", що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту "Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії" за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО "Інститут успішного міста" і медіа рішень "Рубрика", та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
